Кожного року ви витрачаєте десятки тисяч гривень через одну дурну помилку. Ви намагаєтеся заощаджувати, вважаючи, що це шлях до багатства. Але насправді - усе навпаки. Чому заощадження можуть стати дорогою до бідності? Наскільки сильно заощадливість впливає на розмір вашого гаманця? Саме про це ми й поговоримо сьогодні.
У сучасному світі, де постійно відбувається знецінення, панує ідеологія, яка спонукає вас купувати все, що заманеться, лише для того, щоб відчути себе хоч трохи щасливішим. І хоча заощадження можуть здаватися хорошою ідеєю, факти говорять про інше: сьогоднішні 10 тисяч доларів через п’ять років будуть варті 9 тисяч, а ще через п’ять - лише 8 тисяч. Це означає, що через інфляцію самі заощадження знижують ваш капітал. Гроші без активного використання починають зменшуватися в ціні, адже на їх вартість впливають багато чинників. Перший серед них - це інфляція.
Якщо Вам потрібен кредит готівкою, то рекомендуємо звернутись до Банк Кредит Дніпро. Ось онлайн калькулятор кредиту для розрахунку кредту готівкою.
Думаю, ви чули біблійну притчу про таланти. Якщо коротко: господар перед від’їздом роздав трьом своїм слугам гроші у вигляді талантів. Двоє з них пустили ці гроші в обіг і збільшили їх вартість, а третій просто закопав свої таланти в землю. Коли господар повернувся, той, хто зберіг гроші без змін, розлютив його і був покараний. Ця історія наочно демонструє принцип сучасної економіки: гроші "люблять" обіг. Саме тоді вони мають змогу зростати у вартості. Не варто тримати їх під матрацом чи у скляній банці, бо в такому випадку вони втрачають свою цінність.
Навіть за умов стабільної економіки вартість твердих валют щорічно падає на 2–3%. А що вже казати про гривню в нинішніх умовах. Через це купівельна спроможність ваших коштів зменшується з кожним роком. Навіть якщо ваш дохід зростає, інфляція забирає частину цієї вигоди.
Можливо, ви думаєте, що інфляція - це результат сучасної економіки. Але ні, вона відома ще з часів Стародавнього Риму. Тоді монети виготовлялися із золота. Проте деякі спритники вишкребували золоті частинки з країв монет. Коли таких частинок накопичувалося достатньо, вони виготовляли нові монети. Так в обіг потрапляли додаткові, неофіційні гроші, що зменшувало вартість усіх наявних монет. Це був один із перших проявів інфляції.
Повертаючись до сучасності: держави самостійно встановлюють цільовий рівень річної інфляції. У стабільних країнах він зазвичай становить 2–3% і має на меті стимулювати економіку. Головне не те, скільки в тебе грошей, а що ти можеш за них купити.
Та інфляція - не єдиний чинник. На вартість грошей впливають попит і пропозиція, кількість товару на ринку, погодні умови, врожайність, податкова система тощо.
Ще один важливий чинник - додрук грошей. Уявіть собі, що в Україні є лише 100 грн, і за них можна купити всі товари в країні. У такому випадку за 1 грн можна було б купити надзвичайно багато. Але якщо наступного дня держава надрукує 100 мільярдів грн, то та сама "сила грошей", яка раніше була в 100 грн, тепер розподіляється на 100 мільярдів. Кожна гривня стає менш вартісною.
Для довідки: у нашій країні лише за один місяць НБУ може надрукувати десятки мільярдів гривень. Це й спричиняє знецінення. Тому просто зберігати гроші без мети не має сенсу.
І ось ми підійшли до головного питання: що ж робити? Відповідь очевидна - інвестувати. У період високої інфляції має сенс навіть витрачати - але витрачати з розумом. Купуйте речі з високою ліквідністю, які легко продати й швидко конвертувати в готівку. Це можуть бути нерухомість, цінні папери, дорогоцінні метали або навіть побутові товари, залежно від ситуації на ринку. Наприклад, нині генератори та зарядні станції є дуже ліквідним активом.
Однак, якщо йдеться про бездумне витрачання, то краще вже просто заощаджувати. Так, ваші кошти знецінюються, але без заощаджень знецінюватися буде вже нічому.
